Незадовго до відновлення процесу в Лондоні Коломойський і Боголюбов відмовилися від дачі свідчень (Фото:24tv.ua)

Справа ПриватБанку проти Коломойського і Боголюбова у Лондоні на $1,9 млрд може стати одним із найгучніших кейсів шахрайства в практиці англійського суду. NV Бізнес зібрав нові факти про цей процес, які з’явилися на сторінках іноземних медіа

12 червня у Високому суді Лондона почався знаковий процес ПриватБанку проти його колишніх власників — Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова. Українським олігархам закидають незаконне виведення з банку майже $1,9 млрд. Як повідомлялося раніше, сума, яку звинувачені мають заплатити державному банку, у випадку програшу, разом з відсотками може сягнути більше $4 млрд. Але це поки що припущення, фінальну суму визначить суд.

Закінчення розгляду очікується у листопаді 2023 року, а саме рішення суду буде опубліковано і набуде чинності вже у 2024 році.

Україна націоналізувала банк у 2016 році після того, як фінансові регулятори виявили діру в балансі на $5,5 млрд. Колишня голова НБУ Валерія Гонтарева назвала ПриватБанк «машиною для відмивання грошей».

Нагадаємо, що ПриватБанк у грудні 2017 року подав позов до Високого суду Лондона проти своїх колишніх акціонерів, а також шести компаній Teamtrend Ltd., Trade Point Agro Ltd., Collyer Ltd., Rossyan Investing Corp., Milbert Ventures Inc. і ZAO Ukrtransitservice Ltd (три англійські компанії та три компанії з БВО — Британських Віргінських островів). Позов подано в англійський суд, тому що деякі з підставних компаній були зареєстровані на БВО. Мета позову — повернути у державний банк виведені гроші.

Колишні власники ПриватБанку аби вплинути на хід справи з середини України, вдавалися до організації мітингів біля офісу державного банку та офісу НБУ. Через українські суди Коломойський намагався тиснути на державний менеджмент банку, нівелювати та отримати доступ до розслідування агентства Kroll, результати якого лягли в основу справ, що зараз розглядаються у зарубіжних юрисдикціях. Зокрема, у США, на Кіпрі та в Ізраїлі. Загальна сума претензій ПриватБанку до колишніх власників становить близько $10 млрд.

20 грудня 2017 року Високий суд Лондону як запобіжний захід видав наказ про всесвітній арешт активів («worldwide freezing order» — WFO) екс-власників банку Коломойського і Боголюбова і шести компаній на суму $1,9 млрд. З урахуванням відсотків ($500 тис. на день) на той момент сума досягла $3 млрд.

Суд зобов’язав Коломойського і Боголюбова розкрити інформацію про всі свої активи обмеженому колу осіб, які безпосередньо беруть участь у розгляді справи, тобто юристам. Також суд зобов’язав фігурантів цієї справи витрачати не більше 20 тис. фунтів на тиждень. WFO був виданий на підставі наданих суду детальних доказів ПриватБанка.

У березні 2018 року Коломойський і Боголюбов оскаржили рішення Високого суду Лондона, вимагаючи процес перенести в Швейцарію чи в Україну. Юристи екс-власників Приватбанку посилалися на Конвенцію Лугано про юрисдикцію і приведення до виконання судових рішень у цивільних та комерційних справах (прийнята в місті Лугано, Швейцарія в 1988 році). Ця конвенція передбачає, що такі справи потрібно розглядати за місцем проживання або в країні громадянства відповідачів. На момент початку розгляду Коломойський і Боголюбов проживали в Швейцарії. У той же час Високий суд Лондона дозволив юристам ПриватБанку подати апеляцію, і 15 жовтня 2019 року суд прийняв сторону держбанку. Весь цей час всесвітній арешт на активи екс-власників Приватбанку продовжує діяти.

Дайджест головних новин Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

NV Бізнес зібрав цікаві факти, що були оприлюднені під час перших засідань у Високому суді Лондона у справі ПриватБанку проти Коломойського та Боголюбова.

Наголос на політику і домашнє правосуддя. Що говорять адвокати відповідачів

Як пише видання The Times, адвокати Коломойського, заявили, що він «рішуче заперечує будь-які правопорушення», адже «позов є частиною політично мотивованої кампанії проти нього, яка почалася з неправомірної експропріації банку у нього та його інших акціонерів. Він упевнений, що буде встановлено, що банк фактично не зазнав жодних збитків щодо операцій, на які він скаржиться».

Боголюбов стверджує, що не грав активної ролі в банку. Його адвокати акцентують увагу на тому, що «незважаючи на роки інтенсивного розслідування та мільйони документів, які були оприлюднені, ПриватБанк не надав абсолютно жодних доказів того, що пан Боголюбов знав про будь-яку таку ймовірну діяльність, а тим більше керував нею або отримував вигоду від неї».

Independent пише, адвокати Коломойського заявили, що ця суперечка є «українською», і сказали судді, що український олігарх заперечує «будь-яку протиправну поведінку». «Якби банк подав до суду на пана Коломойського в Україні, позов, безсумнівно, був би провалений», — заявили адвокати Коломойського, у письмовому описі справи.

Нагадаємо, сотні позовів проти ПриватБанку в Україні подавали саме колишні власники банку. Кілька справ щодо оскарження націоналізаціі ПриватБанку вони вже програли. Більше того, судова активність олігархів фактично призвела до внесення змін в українське законодавство, зокрема, до прийняття так званого Антиколомойського закону.

«Чорний круг». Як спілкуються олігархи

Видання Independent повідомило, що 12 червня Коломойського і Боголюбова на слуханнях не було. Ендрю Хантер, який представляє інтереси Приватбанку, сказав під час засідання суду, що якби ці двоє чоловіків відповіли на запитання на слуханні, їх би «викрили» як «шахраїв, відмивачів грошей і брехунів». «(Коломойський — ред.) уникає звичайних засобів зв’язку та ведення записів», — сказав Хантер судді в письмовому описі справи. «Він заявляє, що не користується електронною поштою (вважаючи її небезпечною та ненадійною); обмежує обсяг документів, які він створює, своєчасно знищуючи будь-які паперові документи; і використовує захищену телефонну мережу для зв’язку зі своїм найближчим оточенням, відомим як „Чорне“, щодо якого він стверджує, що не має даних». Хантер додав: «Як і (Коломойський), Боголюбов покладався на своїх довірених агентів для управління його справами, ведення записів та/або зберігання його активів за нього, як правило, на основі усних угод».

Як виглядала схема виводу коштів з ПриватБанку

Як повідомило видання FAZ, гроші з ПриватБанку виводилися через видачу кредитів 50 підставним компаніям, які не вели справжньої торгівлі чи підприємницької діяльності, а отже, не мали можливості погасити борг. Компанії-позичальники потім нібито перерахували кошти офшорним фірмам, вказаним вище, як передоплату за товари за угодами щодо товарів.

Видання, посилаючись на ПриватБанк стверджує, що спірні угоди були «фіктивними» і здійснювалися на «комерційно абсурдних» умовах, а насправді мали місце лише для виведення іноземної валюти з України.

В одному ймовірному прикладі «фіктивних» операцій 2014 року існувала домовленість про постачання 2,3 млн тонн австралійської марганцевої руди — що у 26 разів перевищує загальний обсяг марганцевої продукції, імпортованої в Україну з Австралії того року. Ще одна ймовірна угода стосувалася постачання понад 42 тис. тонн концентрату яблучного соку. ПриватБанк стверджував у судових поданнях, що це було «за своєю суттю неймовірним», враховуючи, що вся Україна імпортувала лише 343 тонни такого концентрату в 2014 році.

В результаті ймовірної оборудки, $1,9 млрд залишилися непогашеними, а підставні компанії не поставили жодних товарів.