Фраза «гроші — то кров війни» банальна, але правдива. Щоб виживати і протистояти російській агресії, Україні потрібні постійні валютні вливання. І вливання ці мають бути не тільки від міжнародних донорів, але й від власної експортної виручки.

Недарма стільки зусиль було витрачено державою на створення зернових коридорів (попри всі спроби росії цей процес зірвати). Із серпня 2022 року до сьогодні, з наших портів кораблями експортувалося вже кількадесят мільйонів тонн аграрної продукції. Це мільярди доларів прибутку. Окрім забезпечення продовольчої безпеки у світі, експорт зерна мав підтримати наших аграріїв. Та головне — держава намагалася хоча б якимось чином забезпечити надходження в Україну валютної виручки.

Проте ситуація з іноземними валютами в Україні не зовсім зручна для місцевих бізнесів. Йдеться про валютні обмеження, які в тій чи іншій формі існували ще з 2014 року. А після введення воєнного стану у 2022 тільки посилилися. Йдеться про обмеження щодо валютного курсу і виводу грошей за кордон. Обмеження в нашій країні традиційно народжують попит на їхній обхід, тож і гроші почали шукати шлях на вихід.

Схема виходу нескладна і відпрацьована. На підставну особу, умовного «фунта», створюється компанія. На компанію скуповується зерно за готівку. Компанія отримує місце на зерновому кораблі. Після цього підписується додаткова угода про те, що отримувачем коштів є інша юрособа в юрисдикції іншої країни. Таким чином, зерновий коридор, створений для входження валюти на український ринок, став для деяких людей інструментом зворотних операцій. Тобто виводу грошей із бюджету, який зараз вкрай їх потребує, бо має оплачувати війну.

Звідки в українських аграріїв колись виникло бажання мутити ці мутки, цілком зрозуміло. Через валютні обмеження багато хто роками потрапляв у так звані цінові ножиці. З одного боку на бізнесмена тиснула держава, яка змушувала продавати всю валютну виручку за невигідним фіксованим курсом, з іншого — контрагенти в Україні, які продавали паливо, добрива, запчастини та інші розхідники саме за ринковими цінами. В цій ситуації мати поза країною валюту для певних розрахунків було вкрай вигідно. Тож деякі експортери зерна дуже добре відпрацювали варіанти і з виводом грошей за кордон, і з неповерненням виручки з-за кордону.

Згодом стало зрозуміло, що вигідно це не тільки аграріям, і до зернових коридорів стали придивлятися інші бізнеси. Припустимо, ви маєте в Україні онлайн-казино, на якому заробили сто мільйонів доларів, і тепер хочете купити собі яхту для подорожей по Адріатиці. Валютні обмеження не просто віддаляють вас від омріяної яхти, вони ще й кажуть, що вашу виручку ви маєте тримати в рідній українській гривні. І замість яхти за сто мільйонів доларів ви, як лох, сидите в Україні з чотирма мільярдами гривень і думаєте, куди їх подіти. Ну, не на допомогу ж фронту витрачати, правда?

Тож недоброчесна онлайн-ігорка та інші охочі мати долари на закордонних рахунках раптом зрозуміли, що війна війною, а кораблі із зерном виходять з Одеси за розкладом. Зерно — наш стратегічний продукт, і затримати завантажений українським зерном корабель довше трьох днів не може ані бог, ані чорт, ані митниця. Хіба що масований російський обстріл, і то не завжди. Аграрії гарантовано мають зелене світло на безперервний експорт і давно не мають проблеми із виводом валюти з України. Звісно, іноді їх питають, а де, власне, частина прибутку? У відповідь аграрії показово судяться із контрагентами, які нібито не платять їм вчасно. Можна довго імітувати, що компанію кинула іноземна фірма, яка за фактом теж належить тій самій компанії. Можна використовувати тих самих «фунтів» і фірми-одноденки, через які, в рамках спеціальних угод і взаєморозрахунку, можна отримати гроші на офшори.

Зерно, казино та валютні обмеження. Чому мільярди гривень не заходять в українську економіку

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Схем уникнення повернення грошей на українські рахунки вигадано чимало, але результат один: через мутки зернового експорту колосальні суми прибутків від експорту не доходять до України, а колосальні суми внутрішніх прибутків незаконно виходять на іноземні рахунки. Так, це гроші приватних осіб, часто з них навіть можуть бути сплачені всі митні збори, вони технічно не вкрадені в держави. Але вони не циркулюють в українській економіці, натомість циркулюючи в економіках інших країн.

Важливо, що у весь цей двіж залучено дуже багато людей. Це може бути гральний бізнес, торгові мережі з великим готівковим обігом, які забезпечують «обнал», підставні компанії, недобросовісні фермери з нелегальним незадокументованим зерном, аграрії з квотами на тоннаж експорту, митники, робітники податкової, банківські клерки тощо. Схема працювала довго, доки різниця між кількістю зерна, яке вийшло, і грошей, які не зайшли, не стала кричущою. Наразі, за даними НБУ, за останні роки в і без того побиту війною економіку України «недозайшло» майже $8 мільярдів валютної виручки. Реальна сума, скоріш за все, значно більша. У будь-якому випадку, цифри справили враження на уряд, який вирішив зрештою взятися за тіньові зернові оборудки.

Першою спробою врегулювання ситуації став меморандум між БЕБ, Міністерством інфраструктури, митницею і податковою, за яким податкова мала блокувати виїзд з портів вантажів, якщо їхній обсяг не відповідає заявленому в документах. Проте в зобов’язання податкової не входить довгострокове блокування, а максимальний термін затримки корабля — три дні, тож меморандум помітного ефекту не мав.

Подальші спроби врегулювати питання відбулися на початку 2023-го: в січні парламент ухвалив закон, за яким мав бути запроваджений особливий режим експортного забезпечення. Умовно кажучи, закон зобов’язав експортерів утримувати частину коштів (у вигляді 14% ПДВ) на рахунку в якості гарантії повернення валютної виручки із подальшою можливістю відшкодування ПДВ. Закон не запрацював, бо уряд не ухвалив постанову про запровадження відповідного режиму — за словами Данила Гетьманцева, так сталося, бо текст закону був недосконалим і створював можливості для ще більшого схематозу.

Нарешті, цієї осені в рамках дискусії між податковою, податковим комітетом, Нацбанком, Кабміном і Міністерством фінансів було прийнято ряд рішень, які призвели до прийняття відповідної постанови. Тепер з’являється можливість зареєструватися у так званому «білому реєстрі» (Державному аграрному реєстрі, скорочено ДАР) або працювати за експортною ліцензією. Аби потрапити до списку ДАР, необхідно буде відповідати низці критеріїв. Наприклад, мати свідоцтво платника податків, валідне станом на 23 лютого 2022 року та на момент подання заявки до реєстру.

Якщо компанія буде помічена у порушенні термінів повернення валютної виручки, їй доведеться заново отримувати ліцензію на експорт, аби потрапити до «білого списку». НБУ також заборонило закривати рахунки до моменту завершення банком контролю експортних операцій, на які зазвичай потрібен певний час. ПДВ буде віднині повертатися до експортерів тільки після повернення валютної виручки. Також в бізнес-асоціаціях почали активно обговорювати зміну терміну часу на повернення, який начебто за новими регулюваннями зменшиться із 180 до 90 діб. Очікувані нововведення встигли схвилювати учасників ринку експорту, Європейська Бізнес Асоціація навіть звернулася до урядовців із проханням не лише не скорочувати, а навпаки — збільшити час на повернення валютної виручки, оскільки взаємовідносини українських експортерів з іноземними контрагентами ускладнилися через повномасштабну війну. Нацбанк відповів на це роз’ясненням: якщо скорочення і будуть введені, то стосуватимуться далеко не всіх напрямків експорту і погоджуватимуться з Кабміном. І справді, 11 листопада НБУ встановив на рівні 90 діб граничні терміни розрахунків за операціями експорту лише на агротовари.

Читайте також: Олександр Дмитрієв Як фермери продовжують працювати майже на лінії фронту

Отже, наразі постанова виглядає, як спосіб подолати старі тіньові схеми. І — можливо — на певний час це й правда може допомогти. Але треба розуміти, що скоро будуть вигадані нові методи, і проблема не зникне (доки буде попит на виведення валюти з країни в обхід обмежень). Тож необхідні глибокі й докорінні зміни, щоб не сказати — мутація всієї системи, яка багато років існувала у вітчизняному експорті. Уряд однозначно має приділити більше уваги контролюючим експорт органам (митниця, податкова, банки).

Взагалі я вбачаю добру тенденцію в тому, що уряд і Нацбанк підходять до врегулювання поступово і відповідально, оскільки різкі необмірковані кроки можуть сьогодні мати катастрофічні наслідки для експортного бізнесу, який і без того через війну переживає не найкращі часи. З одного боку, вирішувати проблему потрібно якнайшвидше, але з іншого — важливо зробити регуляцію такою, що справді запрацює, а не залишиться на папері. Якщо йдеться про державні реєстри і ліцензії, починати потрібно із забезпечення прозорості їхнього функціонування, аби вберегти «білі списки» від потрапляння до них корупційним шляхом. Рішення посадовців і імплементація цих рішень у систему мають бути консенсусними і збалансованими. І не тільки суворими до тіньовиків, але й такими, що не зашкодять чесним учасникам ринку.

Зерно, казино та валютні обмеження. Чому мільярди гривень не заходять в українську економіку

Читайте про це у новому номері NV, що можна придбати тут

Зерно, казино та валютні обмеження. Чому мільярди гривень не заходять в українську економіку