Англійська — не конкурент української, а конкурент російської.
Існують глобальні мови, якими створюється найбільше якісного контенту — культурного, наукового, розважального. І на які перекладається іншомовний контент. До останнього часу багато українців ліниво, по інерції, користувалися, та й користуються російською, як однією з глобальних мов. Зокрема й тому, що не знають англійської.
Але російська вже остаточно втратила статус глобальної мови і ніколи його не поверне. Це тупикова гілка. А без масового володіння населенням глобальною мовою ми випадаємо зі світового контексту. Найпростіша і наймасовіша альтернатива — англійська.
Саме англійська має витісняти російську, як глобальна мова в Україні. Коли споживання контенту російською впаде, це підточить і побутові позиції цієї мови. Натомість немає жодного ризику, що англійська у побуті витіснить українську.
Заміщення російської англійською — це інформаційна безпека. Якщо дитина дивиться «Маша і Мєдвєді» чи російських тіктокерів, — вона виросте лояльною до російського інфопростору, а з ним — і до пропагандистських ідей. Якщо ви читаєте літературні та наукові переклади чи дослідження російською — ви дивитеся через російську оптику, ви спонсоруєте російську культуру.
Російська вже остаточно втратила статус глобальної мови і ніколи його не поверне
Англійська потрібна для євроатлантичної інтеграції. Нам потрібно читати і розуміти європейські закони, спілкуватися з європейцями і доносити їм свою думку, вести ділові перемовини без перекладачів, брати участь у твіннінгах та наукових обмінах, в роботі європейських політичних органів, у взаємодії на рівні громадянського суспільства.
Без масової англійської ми будемо недочутими і недорепрезентованими. Також нашим військовим потрібно ефективно спілкуватися з колегами, розуміти мануали військової техніки. Так само без тисяч проєктних менеджерів та лідерів місцевих громад, які володітимуть англійською, відбудова істотно ускладнюється.
І ні, це не лише питання освіти. Це й питання споживання контенту та використання мови.
Кажу це з власного досвіду — наш старший вільно розмовляв англійською у 7 років, ще до того, як потрапив у Англію на початку війни. Та й молодший заговорив дуже швидко після потрапляння у середовище. Бо розважальний контент вони отримували винятково англійською. Я сам впевнено заговорив англійською і почав легко сприймати її на слух не завдяки формальній освіті, а коли свідомо перейшов на англомовний контент — від преси до фільмів.
Тому, повторюсь, я підтримую максимально форсоване запровадження англійської в Україні. Це питання нашої інтеграції в цивілізований світ, нашої ефективності та національної безпеки.