БілАЕС в Островці (Фото:www.atominfo.ru) Внутрішня документація вказує на приховані проблеми на Білоруській АЕС поруч з Островцем Гродненської області, побудованій державною корпорацією країни-агресора Росії Росатом. Як пише агентство Bloomberg, на початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року в Кремлі «наростала тривога» за ядерний проєкт у Білорусі. Bloomberg ознайомився з внутрішніми документами Росатома, згідно з якими інженери, які готували до підключення новий реактор для Островецької АЕС, виявили «загадкову та надзвичайно рідкісну проблему» — у перший контур потрапляла смола, що загрожувало вивести з ладу критично важливі компоненти та підвищити ризик ядерної аварії через накопичення так званої іонообмінної смоли. Через це Росатом 25 лютого 2022 року відклав запуск енергоблока.
Причину забруднення смолою так і не встановили, міжнародним органам безпеки про неї не повідомляли, сказали агентству три інженери-ядерники на умовах анонімності.
Читайте також: Лукашенко заявив, що хоче від Росії компенсацію через пізнє введення в експлуатацію БілАЕС
Реактор уперше запустили в березні, а білоруський диктатор Олександр Лукашенко в інтерв’ю пропагандистським ресурсам визнав «певні недоліки» під час будівництва АЕС. Він запевняв, що затримка із запуском пов’язана з тим, що його режим «висуває дуже високі вимоги до безпеки».
Bloomberg зазначає, що Білорусь стала «випробувальним полігоном» для нової конструкції реактора, який Росатом експортує по всьому світу. Аналогічний проєкт ВВЕР-1200 протягом року планують ввести в експлуатацію в Туреччині та Бангладеш.
Читайте також: Росатом і Буркіна-Фасо підписали угоду про будівництво атомної електростанції
Реактор ВВЕР-1200 покоління 3+ має кілька пасивних рівнів систем безпеки, через що катастрофа, схожа на Чорнобильську, практично неможлива, пише агентство. Росатом заявив журналістам, що «серйозних несправностей обладнання або суттєвих відхилень будь-яких параметрів за межі контрольованих рамок безпеки не зафіксовано», а «дрібні проблеми, неминучі в контексті будівництва нової АЕС, було вирішено на різних етапах введення в експлуатацію».
Bloomberg з посиланням на технічну документацію і своїх співрозмовників серед чиновників пише, що торговельні обмеження проти Росії через її агресію могли ускладнити роботу Росатома (компанія не перебуває під санкціями) зі своїми проєктами по всьому світу. У компанії це заперечують. Водночас документи, які отримали журналісти, вказують на проблеми зі своєчасним постачанням обладнання та запчастин для АЕС, яку компанія будує в Туреччині, а також на те, що Росатому довелося співпрацювати з новими та неперевіреними постачальниками з Китаю та Росії.
У матеріалі йдеться, що, крім інциденту зі смолою, БілАЕС зіткнулася з низкою інших проблем, зокрема з десятками несправних датчиків і падінням корпусу реактора, який довелося замінити. За останніми даними МАГАТЕ, енергоблок № 1 Островецької АЕС з моменту введення в експлуатацію працює трохи більше ніж на половину своєї потужності.
Уряд Литви раніше неодноразово висловлював стурбованість роботою БілАЕС і заявляв про ядерну загрозу для регіону. При цьому за рік до випадку зі смолою представники ЄС похвалили Білорусь за «прогрес у вирішенні ключових проблем безпеки» після відвідування станції.
В уряді Литви з посиланням на оцінку розвідки казали, що Білорусь і Росатом могли приховати інформацію про інциденти на БілАЕС і виявлені дефекти.
БілАЕС відкрили 8 листопада 2020 року. Проти запуску цієї станції активно виступала Литва, оскільки АЕС розташована за 50 км від Вільнюса. Наступного дня після відкриття на АЕС сталася аварія — повідомлялося, що на станції вибухнули трансформатори напруги.
У Головному управлінні розвідки Міністерства оборони України заявляли, що «будівництво [АЕС Островець] відбувалося з грубими порушеннями технологічних та екологічних норм». Відразу після запуску на станції сталося кілька серйозних аварій, що супроводжувалися вибухами обладнання.