Таке відчуття особливо добре знайоме шанувальникам The Witcher 3: Wild Hunt. Польський шедевр від CD Projekt RED поставив феноменальну планку якості, і це відчувається в кожному міліметрі віртуального світу. Уже після вступу в Каер-Морхені та першої поїздки Білим Садом стає зрозуміло, що гра точно затягне на сотню годин.
За цим часом легко забути, що Відьмак 3 не нескінченна. Після останнього зачищеного питаннячка на карті настає горезвісна порожнеча, однак рішення все ж є. Згладити ефект розставання з культовим шедевром і його прекрасними доповненнями допоможе низка ігор, частково схожих на The Witcher 3: Wild Hunt. Саме вони зібрані у свіжому матеріалі від NV Техно. Ми спробували відшукати проєкти, хоча б наполовину гідні стати поруч із культовою екшен-RPG.
1. The Witcher 2: Assassins of Kings
https://www.youtube.com/embed/scqFKiqBeTM
Ні, автор не здурів і не помилився. Як би банально не звучала порада спробувати другу частину після третьої, але вона точно буде актуальною для частини аудиторії з однієї простої причини — Відьмак 2 дуже недооцінений. Прийнято вважати, що сиквел вийшов слабеньким на тлі культової трійки. А ми з цим докорінно не згодні.
Так, за сукупністю чинників The Witcher 3 краща, але в другій частині є свій неповторний шарм. Сюжет із політичною драмою і змовами, у центрі яких опинилися відьмаки, відмінно закручений і неодноразово дивує протягом проходження. А ще він розділений на дві різні гілки і дає вагомий привід для повторного проходження. Відрізнятися будуть навіть локації, які відвідає Геральт із Рівії, і додаткові завдання. Побічні квести в сиквелі задали традиції для своїх «побратимів» з Відьмака 3. Уже в «двійці» вони включали повноцінні історії з вельми несподіваними результатами.
Ігровий процес так само звеличувати не вдасться, адже він сильніше відстає від продовження. Але бойова система відчувається непогано, збір екіпіровки й алхімія теж є, а в прокачуванні реалізовано певний простір для створення власного стилю бою. Після Відьмака 3 доведеться трохи звикнути, але дайте сиквелу шанс, і він точно не розчарує.
2. Final Fantasy XVI
https://www.youtube.com/embed/aPT26Dd3OzE
Подаємо, як то кажуть, просто з печі. Final Fantasy XVI — це прекрасний зразок японської екшен-RPG, яка дуже хоче здаватися західною. І що найдивовижніше, перевтілення вийшло здебільшого вдалим. У плані сюжету проєкт не порівняв із «Грою престолів» тільки ледачий.
Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю
Історія обертається навколо головного героя Клайва, який опинився в центрі глобального конфлікту фракцій на материку Валістея. Протагоністові доведеться пережити політичні змови, зраду, втрати і поневіряння. Але паралельно він дізнається цінність дружби і смак справжнього кохання. Сюжет вміє дивувати і грамотно керує настроєм користувача.
А за епічність і атмосферу відповідає геймплей. Таких боїв з босами, як у Final Fantasy XVI, не знайдеш у жодній грі. Навіть «Відьмаку 3» доведеться зняти корону і поплескати конкуренту. Колосальний розмах і постановка, яку не соромно назвати голлівудською, викликають вихор позитивних емоцій. Стандартні бої теж не поступаються за якістю виконання: тут і багато вмінь, і витіюваті комбінації, і цікаві вороги зі своїми патернами поведінки. А коли все набридне, можна вирушити в сховище — поговорити з соратниками, випити кухлик пінного і посидіти поруч зі своїм вовком.
3. Kingdom Come: Deliverance
https://www.youtube.com/embed/tpnuBdG9txM
У цьому випадку зіставлення напрошується саме собою. Відьмака 3 робили поляки, а тут розробники чехи. Обидві гри мають яскраво виражений середньовічний антураж, тільки Kingdom Come: Deliverance напирає на реалістичність. Комплексна бойова система із застосуванням холодної зброї — є, прокачування під стиль бою — в наявності, живий відкритий світ — теж є.
Щоправда, треба робити поправку на концепцію. Kingdom Come виконана, як хардкорна RPG з усіма наслідками. Наприклад, можна запороти прокачування і на порядок ускладнити собі проходження. Всюди зустрічається перевірка навичок, а злом замків — це взагалі непроглядний жах. На бойовій системі реалізм теж позначився: доведеться освоїти місцеве фехтування і стрільбу з лука без прицілу.
Загалом Kingdom Come добряче вставляє палиці в колеса на етапі освоєння. Але якщо подолати всі труднощі, то можна отримати не менше насолоди, ніж під час проходження The Witcher 3. Свою роль у цьому зіграв і сюжет. Розробники чудово показали жорстокість політичних інтриг у Богемії початку XV століття.
4. Dragon Age: Origins
https://www.youtube.com/embed/GoEol-5Epfg
Коротше, тут є дракони, а у Відьмаку 3 — віверни. Пункт зараховано, крокуємо далі. А якщо серйозно, то The Witcher 3 часто чіпляє унікальною фентезійною атмосферою і опрацюванням всесвіту. Dragon Age: Origins на цьому терені теж заробила культовий статус. Фанатів у гри не менше, ніж у польського хіта.
У сюжеті проєкту тонко сплітаються інтриги і висока місія з порятунком світу від Мора і породжень темряви. Головний герой — сірий страж, якому належить об’єднати розрізнені раси, зібрати війська і дати бій Архідемону в образі дракона. А дорогою можна буде взяти участь у захопливих локальних історіях, вирішити долі десятка персонажів і навіть завести роман (або відразу кілька).
Ігровий процес у Dragon Age: Origins на базовому рівні працює так само, як у Відьмаку 3. Прокачуємося, шукаємо екіпіровку, досліджуємо оточення. Хіба що світ зіткано з окремих, переважно лінійних локацій. Однак основна особливість Dragon Age: Origins у тому, що це партійна RPG. Тобто гравець може перемикатися між персонажами, роздавати команди і навіть ставити паузу для зміни тактики бою. А в The Witcher 3 ставка більше зроблена на видовищність і плавність боїв. Однак сутички в Dragon Age точно не можна назвати поганими — вони добре поставлені і в міру складні, тож свою порцію вишуканого задоволення гарантують.
5. Thronebreaker: The Witcher Tales
https://www.youtube.com/embed/PXwq5rsOz88
Різні ігри у всесвіті «Відьмака» ми теж не могли обійти стороною. Цей пункт присвячено Thronebreaker: The Witcher Tales, але і GWENT: Rogue Mage не варто пропускати, оскільки у проєктів схожі концепції. Вони обидва натхненні картковим «Гвинтом», який вперше з’явився в The Witcher 3, а потім переріс у самостійний продукт.
Отже, у Thronebreaker доведеться грати за королеву Меву, правительку Лірії та Рівії, звідки родом Геральт. Володарка зіткнулася з неминучою загрозою вторгнення і тепер повинна вступити у війну. А ось якими будуть результати бойових дій, залежить від рішень гравця. У проєкті передбачено 20 кінцівок, кожна з яких покаже вплив виборів у рамках проходження на долю світу.
Що стосується ігрового процесу, то тут усе просто. Це знайомий «Гвинт», тільки старого зразка — з трьома рядами. Під час подорожей світом можна наймати нові загони і вербувати союзників. Бійці навчаються в таборі Меви, а процес вимагає ресурсів. Задоволення від гри багато в чому залежить від здатності грамотно сформувати колоду карт. Але неповторний антураж «Відьмака» і наявність знайомих персонажів змусять будь-якого фаната перейнятися правилами ККГ і допомогти головній героїні в її нелегкому випробуванні.
6. Assassin’s Creed Valhalla
https://www.youtube.com/embed/gncCKXqjtaE
Давайте будемо чесні: Ubisoft ще з Assassin’s Creed Origins 2017 року намагається створити свого Відьмака 3. Тільки в єгипетській пригоді Байєка компанія ще акуратно вводила рольові елементи. А ось Valhalla вже на повну успадковує The Witcher 3. В останній частині серії, коли скачеш на коні британськими просторами, часом можна сплутати головного героя Ейвора з Геральтом.
Але чи погано це? Загалом ні, адже якщо рівнятися, то на кращих. Сюжет про спроби вікінгів осісти в Британії вийшов у міру драматичним і захопливим. А окремі моменти з політичними інтригами взагалі викликають непідробне захоплення.
Геймплей теж постаралися зробити максимально різноманітним, хоча без рутинних штурмів монастирів не обійшлося. Розробники наповнили Assassin’s Creed Valhalla дрібними завданнями з незвичайними локальними історіями. Дорогою до них можна знайти кілька скринь і вирішити стільки ж просторових головоломок. А бойова система приносить задоволення завдяки наявності безлічі навичок і брутальності. І це ми ще про мореплавання не згадували!
7. Vampire: The Masquerade — Bloodlines
https://www.youtube.com/embed/yOPv4o9Q8Cc
Гра вийшла майже 19 років тому, а досі вважається прикладом для наслідування в рольовому жанрі. Причиною такого теплого ставлення до Bloodlines стала величезна свобода дій. Кожне завдання в проєкті можна пройти різними способами. А доступні варіанти залежать як від прокачування, так і від обраного вампірського клану. Малкавіани, наприклад, узагалі наполовину божевільні й мають труднощі зі спілкуванням.
За атмосферою Bloodlines наближена до Відьмака 3, але похмуріша. Польський хіт любить грати з настроєм користувачів і викликати почуття спокою в певні моменти. А ось вампірська екшен-RPG наскрізь холодна і зловісна, як вітер в осінній вечір. Але саме цим вона підкуповує.
Доповнюється ансамбль комплексним сюжетом про нелегкий шлях людини, незаконно трансформованої у вампіра. Окремі діалоги та епізоди в історії просто ідеальні. Їх можна відправляти на курси наративних дизайнерів, щоб надихати майбутніх майстрів. І якщо у вас уже виникло непереборне бажання зануритися в Bloodlines, то не забудьте завантажити фанатські патчі. На релізі гру випустили зламаною, і доводити її до ладу довелося шанувальникам.
8. Kingdoms of Amalur: Reckoning
https://www.youtube.com/embed/_xEr5HBoKhA
Є досить поширена думка, що у Відьмаку 3 все вирішує сюжет. А ось бойова система — це найслабше місце гри. Ми з цим незгодні, але загалом серед RPG є проєкти з цікавішими битвами. Один із них — Kingdoms of Amalur. Гра цілком згодиться як заміна The Witcher 3.
Бойова система з елементами слешера і десятками комбінацій навичок створює величезний простір для експериментів. У проєкті дійсно є можливість створити персонажа з унікальним підходом до битв. Багато в чому це забезпечує гнучке прокачування, де реально створити якогось паладина або лучника-алхіміка.
Але без «але» в Kingdoms of Amalur не обійшлося. Основний сюжет і квести в грі виконано на порядок слабкіше, ніж у Відьмаку 3. Оповідь ще може захопити і заінтригувати, а ось сторонні активності завжди зводяться до правила «подай-принеси». Це наслідок початкової розробки Kingdoms of Amalur як MMORPG. Однак ми наполегливо закликаємо не кривити заздалегідь ніс: казкова атмосфера і шикарні бої точно не дозволять шкодувати про витрачений час на гру.
9. Dragon’s Dogma
https://www.youtube.com/embed/HYbH25f36Qg
Final Fantasy XVI — це не перша спроба японців створити RPG з ухилом у західну стилістику. Dragon’s Dogma пройшла цим шляхом ще 2012 року, причому досить успішно. Під простенькою зав’язкою про необхідність повернути серце головного героя, яке вкрав дракон, ховався великий і насичений подіями сюжет з головними компонентами з Відьмака 3. Тут є як політика з вкрапленнями драми, так і локальні історії про непрості долі персонажів.
Геймплей за темпом і структурою нагадує щось середнє між The Witcher 3 і Dragon Age: Origins. У гравця є команда з чотирьох осіб. Безпосередньо керувати можна тільки головним героєм, а іншим — віддавати команди дій. Причому двоє з трьох напарників — це так звані «пішаки», які беруться зі світів інших користувачів. Вони надають корисну інформацію і сильно допомагають у боях. Така система забезпечила соціальні зв’язки між гравцями без необхідності постійного підключення до мережі.
Бойова система загалом вийшла бадьорою і варіативною. Є дев’ять класів зі своїми особливостями, безліч комбінацій навичок і прокачування загону. Та й графіка в Dragon’s Dogma була вельми непоганою як на 2012 рік, тож навіть зараз картинка не б’є в око.
10. GreedFall
https://www.youtube.com/embed/uS8-Qze0QGU
Завершимо найбільш спірним кандидатом. GreedFall стала першою спробою Spiders виступити в лізі великих RPG. І загалом проєкт непоганий, але є ціла низка застережень. Бойова система вийшла занадто одноманітною, і ні прокачування, ні збирання різної екіпіровки не виправляють цього. Проблеми стають особливо помітними під час битв із босами. Однак «Відьмак 3» теж люблять насамперед не за ігровий процес, а за сюжет і атмосферу.
Із цими аспектами в GreedFall усе дуже навіть добре. Історія відправляє на вигаданий острів Тір-Фраді, де головний герой має відшукати ліки від нової смертельної хвороби. А оскільки на кону тисячі життів, підключаються політичні ігри та фракційні війни. Протагоністу доведеться виляти між різними угрупованнями, намагаючись досягти своєї мети, і водночас вирішувати проблеми корінного населення Тир-Фраді. І все це подано в обгортці з дуже незвичайної суміші Ренесансу і фентезі в стилістиці.