«Нюх має особливий привілей — він безпосередньо пов’язаний з ланцюгами пам’яті мозку», — розповів нейробіолог Майкл Ясса. З точки зору фізіології, здатність розрізняти запахи у людини знижується раніше, ніж погіршуються когнітивні функції. Цей процес корелює з втратою клітин мозку, що вказує на тісний зв’язок між нюхом і неврологічними функціями.
«Усі інші органи чуття проходять спочатку через таламус. Усі стикалися з тим, як сильно аромати викликають спогади, навіть дуже давні. Однак, на відміну від змін зору, які ми лікуємо окулярами, і слухових апаратів, коли йдеться про порушення слуху, щодо втрати нюху жодних заходів не вживали», — продовжив Ясса.
Нейробіолог і його колеги у своєму експерименті видали 20 учасникам набір із натуральних олій з ароматами троянди, апельсина, евкаліпта, лимона, м’яти, розмарину і лаванди. Решта отримали фіктивний комплект із залишковими запахами. Усі учасники мали використовувати одну з олій із дифузором для розпилення аромату протягом двох годин щовечора. Експеримент тривав пів року, і протягом цього часу люди регулярно чергували запахи.
Після закінчення дослідження вчені провели серію нейропсихологічних тестів із порівнянням показників пам’яті, вербального навчання, планування та перемикання уваги. Вони порівнювали результати учасників до і після шестимісячної взаємодії з ароматами. Різниця виявилася очевидною: люди, які вдихали натуральні олії, перевершили інших на 226%. Подальше сканування мозку показало позитивні зміни у зв’язках між областями сірої речовини, які відіграють важливу роль у пам’яті та мисленні.
Усі учасники експерименту мали міцне психічне здоров’я. Тож у майбутньому вчені хочуть провести аналогічне дослідження за участю людей із порушеннями когнітивних функцій.