depositphotos Вчасно оцінюючи негативні впливи своєї діяльності на суспільство та довкілля, бізнеси здатні мінімізувати ризики, покращити репутацію та заохотити до співпраці якомога більше людей і компаній. Ведення успішного бізнесу — це не лише про впізнаваність бренду, прибутки та конкуренцію на ринку. У сучасному світі бізнес — це також і про відповідальність — як перед споживачами товару або послуги, так і перед своїми ж співробітниками та співробітницями. Обидві сторони бізнес-діяльності — успішність і відповідальність — тісно повʼязані між собою.
Сьогодні міжнародні стандарти, як-от Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини, передбачають низку компонентів відповідального бізнесу, серед яких уважність до довкілля, неприпустимість корупції, співпраця з громадами тощо. Протягом останніх років усе більшої уваги набуває і такий аспект діяльності відповідального бізнесу, як повага до прав людини.
У цьому експлейнері пояснюємо, як права людини інтегровані у різні аспекти бізнес-діяльності, де заховані ризики та як їх оминути.
Як бізнес-діяльність повʼязана із правами людини?
Бізнес може впливати на права людини прямо чи опосередковано. Такий вплив може стосуватися працівників і працівниць, підрядників, які працюють як безпосередньо у компанії, так і в ланцюгах створення вартості та постачання, громад, де працює бізнес, користувачів і користувачок їхніх продуктів чи послуг, зокрема й онлайн.
Є багато прикладів позитивного впливу бізнесу на права людини: скажімо, підприємства, які забезпечують громади продуктами та послугами першої необхідності, що особливо важливо в умовах війни. Або ж бізнеси, які з початком повномасштабного вторгнення забезпечили своїх працівників і працівниць виплатою заробітної плати наперед, допомогли переїхати до більш безпечних місць командам та їхнім родинам.
Ще один приклад — компанії, які облаштовують безбарʼєрні робочі місця, створюють інклюзивні простори, доступні та комфортні для людей, які, скажімо, доглядають за дітьми.
Але є й ризики. У деяких випадках бізнес-діяльність може мати інший вплив на права людини: як прямий, так і опосередкований. З війною ризики негативного впливу для людей і довкілля стали більш поширеними та серйозними.
Приклад прямого впливу — шкідливі добрива, які виробляє агрокомпанія, просочуються в грунт і забруднюють його в радіусі декількох кілометрів. Це завдає шкоди місцевим мешканцям, ставить під загрозу їхнє здоров’я, робить воду не придатною до пиття.
Приклад опосередкованого впливу — створення негативних наслідків для суспільства через діяльність бізнесу. Скажімо, ситуації, в яких компанії передають персональні дані користувачів і користувачок їхніми послугами третім особам, які можуть вдаватися до переслідування або погроз у бік цих людей.
Третій варіант — це співучасть. Яскраво ілюструє цей сценарій підтримка компаніями терористичних угрупувань: кошти з кожного проданого товару або послуги йдуть на фінансування збройних конфліктів.
Вплив може бути і кумулятивним — тобто таким, який відбувається внаслідок накопичення кількох комбінованих факторів одночасно.
Фото: depositphotos
На що бізнесам варто звертати увагу, щоб уникнути цього?
Керівні принципи ООН щодо бізнесу та прав людини рекомендують йти від зворотного та працювати на випередження: оцінити можливі наслідки ще до того, як вони настали. Така оцінка має враховувати не лише можливі юридичні наслідки певних дій чи бездіяльності згідно з чинним законодавством, але й давати більш широку картину з точки зору прав людини (адже законодавство іноді може бути недосконалим і не повністю відповідати на наявні виклики щодо прав людини).
У Керівних принципах ООН такий процес має назву «належна обачність щодо прав людини» (англійською — human rights due diligence). Класичний дью ділідженс, або належна обачність, передбачає оцінку бізнес-партнерів, обʼєктів інвестування або контрагентів для отримання обʼєктивної картини про них, а також виявлення можливих ризиків від співпраці чи певної угоди з ними. А що ж передбачає дью ділідженс із прав людини?
Що таке процедура дью ділідженс (належної обачності) з прав людини?
Комплекс заходів, спрямованих на виявлення ризиків для прав людини, повʼязаних із бізнес-діяльністю, та їх усунення чи мінімізацію, має назву належна обачність (дью ділідженс) щодо прав людини. Цей процес складається з оцінки реальних і потенційних впливів на права людини, врахування результатів оцінювання, вжиття заходів на підставі отриманих висновків, а також — відстеження змін і розповсюдження інформації про наслідки такого впливу та відповідних дій компанії.
Інфографіка: NV Ще одне поняття, яке існує поряд з концептом «належна обачність» — «поглиблена належна обачність». Такий процес рекомендується запроваджувати для компаній, які ведуть свою бізнес-діяльність або мають контрагентів чи постачають товари та послуги до регіонів, де відбуваються війни, геноциди, воєнні злочини, злочини проти людяності та інші ситуації поширеного насильства. У таких випадках, окрім вже згаданих чотирьох кроків (оцінка, інтеграція, відстеження, комунікація), варто також досліджувати взаємозвʼязок бізнес-діяльності та конфлікту. Дізнатися більше про процедуру поглибленої належної обачності допоможе посібник «Поглиблена процедура належної обачності щодо прав людини для бізнесу за несприятливих обставин, спричинених конфліктом», розроблений UNDP і Робочою групою ООН з питань бізнесу та прав людини. Також на порталі Дія.Бізнес доступний онлайн курс про належну обачність щодо прав людини під час війни.
Процедура належної обачності дозволяє вберегти бізнес від несприятливих наслідків, покращити репутацію та зробити компанії більш привабливими як для потенційних працівників і працівниць, так і для інвесторів, партнерів і клієнтів. Так, до прикладу, зменшується ризик отримання судових позовів у зв’язку з порушенням прав людини на робочому місці, мінімізуються ризики репутаційних втрат унаслідок внутрішніх конфліктів або через негативні впливи діяльності на суспільство.
Усе більше держав у світі (Німеччина, Британія, Франція) запроваджують законодавство, яке зобов’язує розкривати відомості про процеси, що стосуються прав людини та поширюються на діяльність і ланцюги постачання компанії. ЄС планує встановити нові правила, які зобов’язують великі компанії проводити належну обачність щодо прав людини та довкілля, включно з ланцюгами постачання та створення вартості. Це передбачено проєктом Директиви про корпоративну належну обачність зі сталого розвитку, який було попередньо погоджено 14 грудня 2023 року. У разі ухвалення директиви питання прав людини все більше ставатимуть у фокусі співпраці європейських компаній, інвесторів із бізнес-партнерами поза межами ЄС, тому українському бізнесу також варто бути готовим до нових правил.
Чим корисна належна обачність для компаній?
У яких країнах це вже працює як невід’ємна частина роботи бізнесів?
Де я можу дізнатися більше про бізнес і права людини?
Більше про те, як повʼязані бізнес і права людини та що таке корпоративна підзвітність щодо прав людини, ви можете прочитати ось у цьому матеріалі.
Матеріал розроблено у межах грантового проєкту «Побудова професійної спільноти з бізнесу та прав людини в умовах війни та післявоєнної відбудови України», який реалізується Громадською організацією Центр «Соціальна Дія» за сприяння Програми розвитку ООН (UNDP) в Україні в межах проєкту «Права людини для України» (HR4U) та фінансової підтримки Уряду Данії. Дізнатись більше про бізнес і права людини можна тут. Зміст матеріалів не обов’язково відображає погляди Уряду Данії та UNDP
Фото: NV