Василь Кушнір, засновник фермерського господарства Агрогранд (Фото:Агрогранд)

«Ніхто не вірив, що буде війна», — пригадує лютий минулого року засновник невеликого фермерського господарства Агрогранд, що у Чернівецькій області, Василь Кушнір. Вже 24 лютого, за декілька годин після повномасштабного російського вторгнення, на вулицях його рідного села Романківці з’явились пробки — українці масово їхали на захід.

Сам Василь Михайлович нікуди не збирався: фермер посіяв озимі, вніс у землю перші добрива та готувався влітку збирати врожай. Війна не прийшла до будинку власника Агрогранду, однак у нього виникла проблема — яким чином продавати врожай, адже Одеські порти заблоковані російськими агресорами. Як він вирішив цю проблему?

Любов до землі

Василь Кушнір добре знає, як працювати на землі. Народившись у селі Романківці, з дитинства майбутній підприємець вирощував овочі на власному городі розміром у 20 соток. А про нюанси ведення сільськогосподарського бізнесу йому розповідали батьки. «Вони працювали у цій сфері, однак власної землі не мали. — Згадує Кушнір. — Наша область найменша в Україні і ділянок на всіх не вистачає». Це й впливає на розмір паїв. Якщо в середньому по країні його площа складає 2 га, то у Чернівецькій області — 1,2 га.

Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Позики надаються під 5−9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.

У 2011 році пан Василь вирішив відкрити свою справу і довго не вагався — перевагу віддав вже відомому фермерству. «Обласна рада виділила декілька гектарів в оренду і так розпочалась наша справа», — згадує він. Згодом Агрогранду вдалось підписати договори на оренду паїв місцевих жителів. І попри жорстку конкуренцію між фермерами, підприємцю вдалось створити земельний банк площею 350 га. Це поки невелике господарство. Кушнір зазначає, що багато працює з людьми, чесно розповідає їм про ситуацію на аграрному ринку та завжди розраховується вчасно. Також фермер зміг створити власний парк техніки.

Зараз Агрогранд спеціалізується на вирощуванні зернових. В середньому господарство приносить 200 т пшениці, 100 т сої та 100 т соняшнику на рік.

Фото: depositphotos

Військові реалії

У середу 24 лютого 2022 року — день, який українці не забудуть ніколи, пан Василь прокинувся від звуків вибухів. Фермер одразу зрозумів, що розпочалась повномасштабна війна — російські війська вторглись на територію України. І хоча Чернівецьку область тоді не обстрілювали, окупанти бомбили Вінницю та Коломию. Вони у 150 та 200 кілометрах від Агрогранду відповідно, але вночі звуки вибухів голосно розносились місцевістю. А за декілька годин у рідному селищі з’явились перші пробки — тисячі людей прямували у пошуках порятунку на захід країни. «У нас ніхто не зупинявся, усі намагались дістатись Чернівців або Західної України», — згадує Кушнір.

«Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Однак маємо продовжувати робити свою роботу»

У лютому та березні на заході країни спостерігалась паніка: зняти житло у великих містах, як от Львові, Ужгороді, Чернівцях чи Івано-Франківську, було практично нереально, ціни зросли в декілька разів і люди готові були платити за оренду у валюті. Російські війська стояли під Києвом і лише у квітні, коли ВСУ вдалось відтіснити окупантів з півночі країни, бізнес зітхнув із полегшенням. Перед аграріями тоді стояло питання — чи сіяти майбутній урожай. Пан Василь зробив свій вибір. «Ми вирішили працювати, насправді у нас не було іншого шляху, бо земля не має простоювати», — каже фермер. Озимі вже були засіяні, робітники Агрогранду встигли навіть перший раз внести добрива. Окрім того, ніхто не вірив, що російські війська дістануться Чернівецької області.

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

Василь Кушнір, засновник фермерського господарства Агрогранд / Фото: Агрогранд

Фінансова допомога

Щоб провести посівну Агрогранду потрібні кошти на купівлю палива, добрив та насіння. Взяти їх було ніде, тому фермер звернувся за позикою до Приватбанку в рамках державної програми «5−7−9». Вона спрощує доступ мікро- та малого бізнесу до банківського кредитування. Аграрії можуть отримати кредит у розмірі до 90 млн грн. Позики надаються під 5−9% річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва.

«Ми надали великий пакет документів, і кредитну лінію нам відкрили під 7% річних. Це нам дуже допомогло», — каже Кушнір. Та додав, що повернули кошти вчасно. Цього року, додає фермер, для проведення посівної теж звернувся по допомогу до Приватбанку. Кредит погодили за два тижні, а необхідну суму видали під 9% річних. Працювати з менеджерами державного банку — просто, вони надають чіткий перелік документів та консультують із будь-яких питань, каже Кушнір.

Агрогранд — не єдина компанія, яка цього року отримала допомогу за програмою «5−7−9». За даними Міністерства продовольства та аграрної політики, з початку року 7,6 тисяч українських агропідприємств отримали понад 38 мільярдів гривень банківських кредитів на розвиток господарств. З них за державною програмою «Доступні кредити 5−7−9» приблизно 6 тисяч підприємств отримали 22,5 мільярдів гривень.

Фото: freepik

Експортна проблема

Кушнір володіє невеликим фермерським господарством, тому усю свою продукцію, а більша її частка йде на експорт, продавав трейдерам в Одесі чи Миколаєві. Останні вивозили її через Одеські порти, однак із початком повномасштабного вторгнення вони були заблоковані. Зернові перестали користуватись попитом.

Тоді, згадує Кушнір, вони вирішили переорієнтуватись на поставки продукції трейдерам у Румунію. «Логістика здорожчала, однак попит на продукцію був», — зазначає фермер. Частина господарств поставляє продукцію автомобілями, інші — залізничним транспортом. Укрзалізниця минулого року збільшила поставки продукції у два рази, що допомогло фермерам доставити товар та розрахуватись за кредити та паї. Цією ж схемою підприємець планує скористатись і цього року.

Василь Кушнір, засновник фермерського господарства Агрогранд / Фото: Агрогранд

Агрогранд планує розвиватись навіть попри війну. Кушнір каже, що на першому етапі планує збільшити земельний банк до 1000 га, а згодом і подвоїти цей показник у найближчі роки. «Ми не знаємо, коли закінчиться війна. Однак маємо продовжувати робити свою роботу», — каже він.