Поради від Конрада допоможуть покращити стан пам’яті (Фото:monsit / depositphotos)

Нейробіолог з Інституту мозку, пізнання та поведінки Дондерса (Нідерланди) Борис Конрад, який встановив декілька світових рекордів, поділився техніками для покращення пам’яті.

Борис Конрад — нейробіолог з Інституту мозку, пізнання та поведінки Дондерса в Нідерландах і чемпіон світу, який має кілька відміток у Книзі рекордів Гіннесса, стверджує, що пам’ять — «це навичка, а не вроджений талант», а найважливішим для її збереження є постійні випробування. Наприклад, ігри на запам’ятовування.

«Мені подобається грати у швидку гру на спортивну пам’ять кілька разів на тиждень. Для цього я можу запам’ятати 100 цифр за хвилину або колоду гральних карт. Це можливо тільки завдяки використанню мнемонічних прийомів, таких як «палац пам’яті», — зазначив Конрад у коментарі Newsweek

«Палац пам’яті» — це метод, популяризований Шерлоком, який полягає у візуалізації добре знайомого місця. Крокуючи цим місцем у своїй уяві, ви обираєте конкретні ключові моменти, яким приписуєте певну інформацію. Потім, коли ви пройдете крізь усі ключові моменти, які треба запам’ятати, необхідно пройтися палацом пам’яті, зміцнюючи кожну з цих асоціацій. Що частіше ви повторюєте вправу, то сильнішими будуть ці асоціації.

«Мозок, як і будь-який інший орган у тілі, отримує користь від регулярних вправ. Це не означає, що вам потрібно щодня запам’ятовувати колоду карт або ставати ходячою енциклопедією. Просто тримайте свій мозок у роботі. Це може бути читання, розгадування головоломок, вивчення нових навичок або навіть чогось такого простого, як вибір маршруту на роботу, який порушить рутину. Різноманітність і виклики зберігають мозок гнучким, а це, своєю чергою, підтримує кращу роботу пам’яті», — додає нейробіолог.

Крім мнемотехніки, експерт намагається щодня використовувати короткі вправи на уважність.

«Вони можуть бути такими ж короткими, як зупинка на п’ять хвилин у маленькому лісі дорогою на роботу і просто уважне спостереження за природою всіма органами чуття. Під час читання я також використовую позитивні наслідки практики пошуків. Це означає, що після прочитання статті або розділу в книзі, який був, я вважаю, вартим того, щоб запам’ятати, я витрачаю лише хвилину або дві на те, щоб відновити прочитане, не дивлячись на текст. Я роблю те ж саме після зустрічей, відеодзвінків і телефонних дзвінків», — каже Конрад.

Нейробіолог також дав поради для тих, хто вивчає іноземні мови і має запам’ятати чимало нових слів.

«Ми можемо адаптувати наше оточення з користю для нас. Подумайте про інтеграцію мнемонічних елементів у своє середовище. Наприклад, якщо ви вивчаєте нову мову, ви можете позначати предмети домашнього вжитку їхніми назвами цільовою мовою», — каже він.