Тисячі нових українських бізнесів відкрилися у Польщі. Їхня кількість зростає в геометричній прогресії, тому що бізнес шукає нові ринки через нестабільний ринок всередині України.

У Польщу від початку війни приїхали кілька мільйонів українців, і більша частина біженців змушена працювати на невластивих для себе роботах, які часто нижчі від їхньої компетенції. За даними Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, 70% українців, які виїхали за кордон, мають вищу освіту.

Так, дехто зміг знайти себе: фрілансять, працюють дистанційно для України чи для інших країн. За нашими даними, таких близько 15% від висококваліфікованих фахівців у Польщі. Але багато хто зіткнувся з тим, що у Польщі не те що рости кар’єрно не виходить, але навіть знайти роботу на ту ж посаду і з тією самою зарплатою складно. Багато українців вже вчать мову — переважно польську, а іноді англійську, щоб працювати тут у міжнародних компаніях. У березні цього року ми опублікували дослідження, згідно з яким 60% українців кажуть, що не можуть влаштуватися на вискокваліфіковану роботу через недостатній рівень польської мови. До того ж реальність така, що обираючи між поляком та українцем однакових компетенцій, польська компанія вибере зрозуміло кого.

Але є й добрі новини. Тисячі нових українських бізнесів відкрилися у Польщі. Їхня кількість зростає в геометричній прогресії, тому що бізнес шукає нові ринки через нестабільний ринок всередині України. Нова пошта, Rozetka, monobank (у процесі отримання ліцензій) — тільки одні із тисяч прикладів бізнесів, які вже прийшли до Польщі. І цей процес набирає обертів, тому що українські компанії йдуть слідом за мільйонами українців, які виїхали та хочуть отримувати звичні та улюблені послуги. Крім того, відкриваються і повністю нові бізнеси, створені тут українцями. Загалом, у Польщі зареєстровано понад 25 тисяч українських бізнесів.

А тепер вгадайте, кого вони хочуть винаймати? Українців. Так, не на всі посади. Наприклад, тим компаніям, які до нас звертаються, ми радимо шукати юристів, менеджерів з продажу, бухгалтерів саме серед поляків, але топ-керівників, маркетологів, айтівців, аналітиків, продакт-менеджерів та багато інших спеціалістів шукають серед українців. Ми це знаємо не лише за запитами компаній-клієнтів, яким ми допомагаємо підбирати персонал. Поділюся, що кілька найбільших українських компаній, які увійшли на ринок Польщі, мусять перевозити топ-менеджерів з України, бо в Польщі їх знайти — задача із зірочкою.

Таку задачу треба вирішити й нам. Якщо раніше ми не винаймали керівників з ринку, натомість ростили їх самі, то зараз, на етапі чергового масштабування, ми постали перед новим викликом — знайти вискокваліфікованих спеціалістів у короткий час. У нас це пов’язано з перебудовою структури організації в структуру холдингу, з’являються нові продукті — потрібні нові керівники.

Зокрема, список топ-вакансій виглядає так: директор з продажів, директор з підбору персоналу, маркетинговий директор, бізнес-аналітик, інвестиційний аналітик, операційний директор. І цей перелік можна продовжувати. І ми також віддаємо перевагу українцям, які зараз перебувають у Польщі, або планують туди приїхати.

У Польщі різко зріс попит на українських топ-менеджерів. Що сталося?

Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю

У Польщі зареєстровано понад 25 тисяч українських бізнесів

Можливо, хтось скаже, що під час війни перевозити «мізки» в інші країни — не найкраща ідея. Однак ми не забуваємо про те, що багато українців буквально втратили роботу і не можуть знайти альтернативу всередині країни. Ось саме для них змінити конвеєрну стрічку на цікаву та гідну для їхніх компетенцій роботу — непогана перспектива, чи не так? Така наша нова реальність, не ми її створили.

До речі, нещодавно мене запитали: «Які слова має сказати кандидат на керівника, аби на співбесіді ви одразу зрозуміли, що вам не по дорозі?».

«Я все знаю» — такою була моя відповідь. Коли людина говорить, що вона все знає і все вміє, вона вмить закриває шлях до розвитку. Це такий вербальний гачок, зверхній підхід у нас неприйнятний. До речі, це питання свого часу найкраще описав Дарвін: виживає не найрозумніший і не найсильніший, а той, хто краще за всіх пристосовується до змін. Загалом маємо такий тренд, що висококваліфіковані люди починають переїжджати до Польщі і вони там потрібні. Чи це добре для України? Навряд чи, але такі реалії зараз.

Читайте також: Вікторія Скорбота Як змінилося життя та плани українців, які виїхали за кордон?

Ми, як компанія з працевлаштування, після закінчення війни почнемо повертати назад до України як робочу силу, так і топ-керівників, щоб допомогти її відновленню. Причому ми плануємо привозити не лише українців, а й іноземців. Ну а поки в українських топ-менеджерів з’явився непоганий шанс зануритися в новий ринок, побачити як бізнес працює в Європі і потім використовувати досвід для процвітання України, який до того часу примножиться.